Ділова панорама

(Журнал "Ділова панорама" - вересень-жовтень - 2009р.)

Микола Засульський: Із поглядом у майбутнє

Стагнація економіки. Такий невтішний діагноз ставлять Україні більшість міжнародних експертів. Спад виробництва, загострення криміногенної ситуації, пожвавлення рейдерських атак. Саме так виглядає наше економічне сьогодення. Але будь-яка криза не вічна. Які перспективи чекають вітчизняний бізнес у майбутньому та які мають бути  шляхи вирішення проблем. Саме про це ми говорили із Президентом Київської ТПП Миколою Засульським.

Миколо Васильовичу, то які проблеми нині є найболючішими для членів Київської Торгово-промислової Палати? Адже, враховуючи загальне падіння української економіки, Київ навряд чи залишився таким собі «острівцем стабільності».

Так, кризові явища, на жаль, не оминули Київ. Невтішна статистика торкнулась майже всіх галузей економіки. Найбільше уповільнилась діяльність будівельних компаній. Тут падіння за дев’ять місяців поточного року склало 60,8% від минулорічних показників. Відповідно знизилось і виробництво матеріалів для забезпечення будівельних робіт. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва, та підприємствах видавничої діяльності зниження сягнуло позначки 36,9%, а промислове виробництво впало на 32,3%. На цьому фоні в Києві загострились проблеми з криміналітетом. Загальна статистика правопорушень виросла майже на третину. Відчули це і члени нашої Палати, що зазнали нападів злочинних угруповань.
З особливою гостротою постала і давня проблема рейдерства. Ослабленим кризою підприємствам набагато важче протистояти спробам незаконного захоплення бізнесу.

Невже картина настільки песимістична?

Ні. Навіть на фоні такого негативу, ми вже сьогодні спостерігаємо позитивні зрушення і бачимо оптимістичну перспективу розвитку. Показовою є порівняльна статистика розвитку економічної діяльності в Києві протягом останніх місяців. Зокрема, у вересні, порівняно з серпнем, на 41,9% зросли обсяги виробництва промислової продукції. В першу чергу, за рахунок підприємств легкої промисловості. У машинобудуванні приріст склав 34,9%. Хімічна промисловість додала 13,1%, металургія 12,4%, а деревообробка 12,1%. Не варто поспішати з остаточними висновками, але тенденція до оздоровлення очевидна. Бізнес знаходить ефективні інструменти для боротьби з кризою і демонструє сталу тенденцію до зростання.

Які дії вживає Палата задля полегшення наслідків кризи у своїх членів?

Для того, щоб призначити ефективне лікування, треба спочатку визначитися з діагнозом. З цією метою ми розробили спеціальну цільову програму. В її межах відвідуємо підприємства, що є членами нашої Палати. Там безпосередньо спілкуємося з керівництвом, інженерами та виробниками. Ставимо конкретні питання: що турбує? Що необхідно зробити з боку Палати? Так ми визначили низку проблем, що потребують негайного вирішення. Це, в першу чергу, відсутність кредитування. Виробництво обезкровлене, бізнес позбувся обігових коштів. І це накладає вкрай негативний відбиток на розвиток економіки. Адже до початку кризи виробник мав змогу досить просто отримати кредит у 500 тисяч гривень. Зараз ця цифра, навіть за умови високих відсотків, знизилась до 50. На порядок менше. Можна сказати, що на порядок знизилася і активність виробництва. Тобто, без реально працюючої банківської системи годі й чекати швидкого виходу з кризи. Друге нагальне питання – неповернення ПДВ. Це стало проблемою практично всіх експортерів. І цифри тут достатньо значні – від сотень тисяч, до мільйонів гривень.  Є питання і до митниці. Вони прості. Але почасти суттєво впливають на розвиток експорту-імпорту в регіоні. Наприклад, дуже гостро стоїть питання поставок запчастин і надання зразків товарів іноземним партнерам. Що тут складного? Але виявляється, що кожна запчастина чи зразок мають пройти таку ж процедуру оформлення, як і цілісний виріб. А це не години. Це дні, тижні. І кошти. Яких в умовах кризи і так не вистачає. Багато нарікань на роботу залізниці. Справа навіть не у невисокій якості наданих послуг. На сьогодні їхні тарифи вже перевищили вартість перевезення автомобільним транспортом. Багато підприємців вимушені перебудовувати схеми поставок. В такій ситуації залізницю не врятує навіть монопольне становище на ринку. Є над чим замислитись. Серйозно стоїть питання і щодо проникнення на наш ринок неякісних імпортних товарів. Це стосується не тільки контрабанди. Дедалі більше розповсюджується практика, коли в органи сертифікації надається зразок, що відповідає всім вимогам вітчизняного законодавства. Реально ж на ринок поставляється зовсім інша продукція. В розвинених країнах виробник, що виходить на ринок з неякісним товаром отримує просто шалені штрафні санкції від контролюючих органів. Аж до закриття виробництва. І це той варіант, за яким маємо рухатись ми. Є проблеми, що мають виключно територіальний характер. Одна з них – непередбачуваність дій місцевої влади. Наприклад, зміна тарифів на використання води. Це абсолютно не прогнозовано. Вони можуть підскочити на 5%, а можуть і на 250. Коли підприємства складають свої фінплани? В листопаді і в грудні. І всі розрахунки закладаються на рік. Але протягом наступних місяців ці цифри можуть змінюватись у декілька разів. Саме тому ми звернулись до керівництва Києва з проханням враховувати думку таких організацій як Палата і Рада директорів міста. Для того, щоб підприємства мали можливість ефективно прогнозувати основні економічні параметри у своїй діяльності.

Тобто, можна сказати, що Палата вступає в діалог з органами влади, щоб донести до них думку своїх членів?

Безумовно. І насправді проблем набагато більше. Палата їх закумулювала, формалізувала і направила до Кабінету міністрів. На сьогодні проводиться діалог між нашими структурами для того, щоб ці зауваження були враховані. Це нове в діяльності Палати. Раніше ми фактично замикались на послугах для своїх членів та зовнішньо-економічній діяльності. Зараз багато уваги приділяється тому, щоб довести думку підприємців до органів влади. Тому що Палата є системною організацією.

Системна робота це важливо. Але у ваших членів, напевно, є індивідуальні питання, що потребують вирішення?

Ми не залишаємо без уваги жодного звернення. Останній випадок – СП Буддеталь. Справа в тому, що вони виробляють доволі специфічну продукцію – системи для монтажу гіпсокартону. Нині це підприємство активно розбудовує виробництво та вводить в експлуатацію нові виробничі потужності. Але у плани втрутилась криза. Виникли проблеми з реалізацією продукції. Вони звернулись до нас з проханням допомогти знайти іноземного партнера. Для цього Палата звернулася до іноземних колег. А це 51 палата. Також задіяли зв’язки з торгово-економічними місіями, які розташовані в Києві. Проводиться серйозна індивідуальна робота до якої залучені представники в Німеччині, Хорватії, Сербії, Македонії і Словенії. Зрозуміло, що самостійно таку роботу підприємство просто нездатне. Окремо варто зазначити, що за все це виробник не платить ані копійки. Бо це член Палати. Так само і іноземні компанії звертаються до нас за інформацією щодо можливих партнерів.

Тут варто було б докладніше зупинитись на питаннях співпраці з закордонними партнерами.

Будь ласка. Все перерахувати важко, адже робота проводиться об’ємна і за різними напрямками. Це не тільки спільні проекти з закордонними Палатами. До нас звертаються іноземні компанії з проханням допомоги щодо вирішення проблемних питань в Україні. Зокрема, зараз іде робота за запитом німецької компанії Шмайсер. Вони хочуть поставляти на наш ринок травматичну зброю власного виробництва. Але виявилось, що в українських технічних умовах виготовлення такої продукції є пункти, через які потрібно кардинально змінювати виробництво і технології. Ми допомагаємо їм вирішувати цю проблему через організації, які розробляють дані умови. Багато питань доводиться ставити на урядовому рівні. Наприклад, проблеми з визнанням вітчизняних сертифікатів походження. Більшість країн працюють на принципах взаємного визнання цього документу. А в Росії його необхідно супроводжувати низкою додаткових документів. Тому ми лобіюємо вирішення цього питання на найвищому рівні. Проводиться робота з організації міжнародних бізнес-місій. Протягом останнього часу, в межах цієї програми, п’ять делегацій наших підприємців відвідало Німеччину. По дві побували в Росії, Китаї, Білорусі, Хорватії, Японії та Угорщині.  В другому півріччі поточного року ми підготували візити 5 українських делегацій на виставки в Стамбулі і Сеулі. На пільгових умовах. Тобто, завдяки прямим домовленостям з організаторами, наші учасники оплатили тільки третину витрат.
Тут треба додати і те, що ми готувались до виникнення кризових явищ. І шукали системні підходи для перебудови економічної політики в нашому регіоні. Саме для цього ми, задовго до початку масового падіння бізнес-активності, створили аналітичну групу з визнаних економістів. За підсумками її роботи було складено рекомендації для членів нашої Палати. І це не тільки застереження щодо можливих проблем. Зокрема, в них йшлося про те, що вже в найближчому майбутньому наші підприємства мають переорієнтовуватись із західних ринків на ринки східних країн. Це Китай, Індія, Пакистан, Іран, Ліван, Сирія, Ізраїль, Єгипет. Саме там на сьогодні існує найбільша зацікавленість у вітчизняній продукції. Ми проводимо численні зустрічі з представниками бізнесу і торговими аташе цих країн, щоб отримати інформацію щодо реального попиту та можливих проблем. Вже зараз відомо, що Пакистан готовий надати замовлення нашим будівельникам та фахівцям з монтажу електромереж. Подібний попит є в Афганістані та інших країнах регіону. Щоб полегшити діалог, 10 грудня ми організовуємо круглий стіл вітчизняних підприємців з торговими аташе, які акредитовані у нашій країні. Для того, щоб члени нашої Палати мали можливість і нагоду налагодити безпосередні контакти.

Але основним напрямком розвитку нашої країни оголошено європейську інтеграцію. Якою є участь Київської Палати у цих процесах?

Це один з основних напрямків нашої роботи. Нині на державному рівні активно ведуться переговори про вступ України до зони вільної торгівлі європейської спільноти. Чому я про це згадав? Україна підписала угоду щодо визначення походження товару, якою передбачено супровід товару відповідними сертифікатами походження. Тільки за п’ять років Київська ТПП видала 120 тисяч таких документів. Що це дає? Те, що наші експортери вже сьогодні мають можливість сплачувати митні платежі на преференційній основі! За поточний рік київські підприємства вже зекономили близько двох мільйонів євро на цих сплатах. Як наслідок, український товар здешевлюється на міжнародних ринках. Стає конкурентнішим. Але питання вступу до зони вільної торгівлі як скальпель у хірурга. Може вилікувати, а може і убити. Відкриття ринків має багато плюсів. Це вільний перетік капіталу, товарів, послуг, зменшення митних тарифів. А іноді навіть обнуління. Але є і негатив. Адже існує і так зване «нетарифне регулювання», яке стосується процедури дозволу виходу на певний ринок. Це означає, що в планах підприємств мають з’явитися пункти щодо підготовки виробництва до експорту в країни Європи. Якщо ж підійти до цього непідготовленими, то може виникнути ситуація, коли іноземні виробники опанують наш ринок, а ми в Європу так і потрапимо.

Криза не вічна. Можливо вже зараз варто ретельніше придивитись до нашого майбутнього?

Особисто я вважаю, що Україна одна з найперспективніших країн світу. Ми маємо високий інтелектуальний потенціал. За рівнем спеціалістів з ІТ-технологій ми посідаємо 5-те місце в світі. 40 тисяч випускників ВУЗів щороку виїжджає закордон на роботу. Це сумна статистика. Але дуже ілюстративна. Це шалений потенціал. Ми маємо такий інтелектуальний склад інженерів та розробників, що забезпечує кожен десятий запуск космічних апаратів у світі українськими ракетами. Всього 20 країн світу може займатися літакобудуванням. І ми входимо в цю двадцятку.
У нас унікальне географічне розташування. За умов прокладення десяти автобанів за основними напрямками міжнародного транзиту, державний бюджет отримає безпрецедентні кошти.
Перспективи величезні. Народ працьовитий. Все що треба, це організаційні імпульси в рамках держави. Але і Рим не за день будувався. Вино за день не стає вином. Треба час. І багато роботи.

(Журнал "Ділова панорама" - листопад-грудень - 2009р.)